НА РОКОВИНИ СМЕРТI ШЕВЧЕНКА



Категории Володимир Самiйленко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/
1888р.

Оригинал Умер поет! I струни голоснi Порвалися, замовкнули навiки. Ми стали сиротами, i, сумнi, Ми понесли у серцi жаль великий. I довго плакали... I от тепер Щороку згадуєм сумну пригоду. Але чи справдi вмер вiн? Нi, — не вмер! Поет живе в серцях свого народу! Його душа в святих його словах Одбилася акордами смутними; Вона живе i в тих благих сльозах, Що над його пiснями пролили ми; Вона живе, вiтає помiж нас Надiєю на щастя, на свободу; Любить народ навчає кожний час - Поет живе в серцях свого народу! Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповiт його священний - Учитися, кохати край стражденний I не цуратись рiдного, свого. I всi ми, скiльки є, в душi своïй Клялись тих дум не зраджувати зроду, I справдимо ми заповiт святий, - Поет живе в серцях свого народу!
НА РОКОВИНИ СМЕРТI ШЕВЧЕНКА