<< Главная страница

НЕ ВМРЕ ПОЕЗIЯ



Категории Володимир Самiйленко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/
1891р.

Оригинал Не вмре поезiя, не згине творчiсть духа, Поки жива земля, поки на нiй живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, - Клопоти крамарськi ïï ще не заб'ють. Не вмре поезiя, поки душа бажає Зирнути в тi краï, де око не сягне, I хоче з меж вузьких порватися в безкрає, Щоб зрозумiти все небесне i земне. Не вмре поезiя, хоч людськiсть цiла стане Про ïжу тiльки дбать, про дух забувши свiй: Потреба вищого бажання в серцi встане I викличе в душi роï забутих мрiй. I вiщi голоси творцiв iз-за могили Промовлять до людей, що серця позбулись; I наберуть вони вiд них новоï сили, I будуть серцем жить, як i жили колись. I поки на землi ще є одна сльозина, Поезiя ïï нащадкам передасть; I поки на землi ще втiха є невинна, Поезiя в ïï ще радощiв додасть. А якщо людськостi зла доля присудила Дiждатися колись життя свого кiнця, То буде на землi останняя могила - Останнього спiвця.
НЕ ВМРЕ ПОЕЗIЯ


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация