<< Главная страница

ВЕСНЯНI ПIСНI



Категории Володимир Самiйленко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал (ПОСВЯЩАЄТЬСЯ С.ПАВЛЕНКОВI) I Веселиться земля, Зеленiють поля, Розвилися гаï i дуброви; Соловейко в садку Тьохка пiсню дзвiнку; Од квiток дух несеться чудовий. А повiтря легке I промiння палке В серцi мрiï роєм пiдiймають; I мов сила нова У грудях прибува, I в душi якiсь спiви лунають. Все збудилось од сну, Зустрiчає весну... I розкiшна природа Вкраïни У величнiй красi Вабить погляди всi, Наче личко вродливе дiвчини. II Весна вернулась i з собою Новую працю принесла. У поле з плугом, з бороною Поïхав люд — весна прийшла. Щасливий той, у кого нива Своя, не нанята на рiк, Йому i праця заважлива Не здасться тяжкою вовiк. Вiн зоре ниву, повний вiри, З надiєю на добрий плiд, Посiє зерно в ïй до мiри I заволочить так як слiд. Природи ж сили молодiï Йому те зерно проростять I за труди його тяжкiï Врожаєм добре звеселять. Але тому на свiтi горе, У кого й нивоньки нема, Хто на чужому полi оре, Бо праця вся його дарма. Посiє вiн, та жать не буде, Або пожне, та не собi, Втiшатись будуть iншi люде, А вiн зiстанеться в журбi. У нас з тобою, пане-брате, Є добра нива — перелiг; Давно пора ïï зорати Та й сiять, тiльки б Бог помiг. Та не дають нам наше поле Орати й зерном засiвать, I, необроблене та голе, Воно ще довго буде ждать, Поки сiвач давно жадану На йому працю розпочне I в нивоньку свою кохану Посiє зерно добiрне. Не скоро прийдуть тi години; Тим сумно робиться менi, Що дАрмо йдуть життя хвилини - Без працi, в мимовольнiм снi. Тим сумно знать, що наше цiле Життя — годинонька мала I що тим часом знов без дiла Мине весна, як i прийшла. 1888 Павленко — псевдонiм Сергiя Павловича Шелухiна (1864 — 1938), украïнського письменника, громадського дiяча.
ВЕСНЯНI ПIСНI


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация